Прогулянки з Werner Haas (Quartierverein Reussbühl) вже стали традиційними для українців, що проживають нині в Люцерні. Кожної п'ятниці, незважаючи на погоду, група вирушає на організовані ним подорожі по чудовим місцям самобутньої природи Швейцарії.
Не стала винятком і п'ятниця 23 вересня. Прекрасна погода та чудові краєвиди Sonnenberg біля Kriens-Luzern надали їй особливого осіннього альпійського настрою. Надіємось, що фото з подорожі, зможуть передати хоч частинку тих емоцій, що переповнювали її учасників.
Зазвичай всі спостерігають знизу за "замком"-готелем Château Gütsch, що височіє над Люцерном на високій горі. Але цього разу все навпаки. Пейзажі міста просто чудові.
Тільки справжні мандрівники знають потаємні місця. Маленький ставочок на вершині гори сховався від ока допитливих мандрівників. Але в них були прекрасні гіди.
Дорога вгору завжди вимагає зусиль. Але вони виправдані горизонтами на які вона піднімає мандрівника.
Ось вони. Ті самі альпійські корівки з реклами шоколаду Milka.
Десь так виглядала і та райська яблуня... Особливо з огляду на прекрасний пейзаж навколо. Едем, виявляється, зовсім поруч.
В кожної гори є свій тотем. В Pilatus - дракон, в Sonnenberg ... А чому б і ні?
Фото на ще одній вершині Альп завжди гарний спомин.
Ще одна подолана альпійська вершина. Ще один привал.
Старий столітній трудяга фунікулер завмер в очікуванні нового дня та нових облич.
Яблуні на схилах гір вітали прохожих, кидаючи свої плоди їм до ніг та спокушаючи терпким солодким смаком сонячної осені. Все як в старі біблійні часи.
Сонце та чисте гірське повітря, що ще потрібно для лози винограду?
Запашна кава в ресторанчику на вершині Sonnenberg, спонсором якої став товариш пана Вернера з Цюріха, смакувала сьогодні по особливому. Всі присутні були йому дуже вдячні.
Нічний Люцерн світився в долині своїми ліхтарями та вікнами на старовинних вуличках. Місто чекало повернення мандрівників.
Лише привид Євросоюзу, сховавшись в перилах люцернського мосту, вимагав від всіх тиші.
.png "Telegram")
0 comments:
Дописати коментар